Продаж особистих речей в інтернеті дедалі частіше привертає увагу кіберзловмисників. Одна з найпоширеніших схем будується на маніпуляції та синхронній роботі двох аферистів, які представляються покупцем і співробітником фінансової установи.
Механіка афери: від оголошення до спустошення рахунку
Після публікації оголошення на спеціалізованій платформі з продавцем оперативно зв’язується «зацікавлена особа». Покупець без торгів погоджується на повну передоплату, пояснюючи це небажанням сплачувати комісію за накладений платіж транспортній компанії.
Щойно продавець передає номер картки, до справи долучається напарник зловмисника. Він телефонує з іншого номера, представляючись співробітником служби безпеки або оператором відділу переказів банку. Продавцю повідомляють, що транзакція начебто заблокована чи надходить від юридичної особи, тому рахунок потребує екстреної «активації», «верифікації» чи «підтвердження ліміту». Під психологічним тиском жертву схиляють передати повні реквізити, паролі з повідомлень або виконати фінансові дії в онлайн-банкінгу, після чого баланс списується.
Ключові маркери безпеки для продавців:
Обмеження інформації: Стороннім особам категорично заборонено передавати CVV2/CVC2-код (три цифри на звороті картки), термін її дії, паролі до застосунків та одноразові коди з SMS чи push-повідомлень.
Відсутність процедури активації для вхідних коштів: У банківській практиці не існує механізму, де для отримання стандартного безготівкового переказу отримувач має виконувати операції верифікації за дзвінком оператора.
Одностороннє переривання підозрілої комунікації: У разі найменшого сумніву слід негайно завершити телефонну розмову та самостійно перетелефонувати на гарячу лінію банку за номером, надрукованим безпосередньо на платіжній картці.
За матеріалами Національної поліції України та фахівців з кібербезпеки.
