Касаційний кримінальний суд Верховного Суду України підтримав позицію Офісу Генерального прокурора, остаточно закріпивши довічне позбавлення волі для депутата Керецьківської сільської ради Сергія Батрина. Цим рішенням закінчена двирічна судова сага, яка почалася із смертельного теракту у грудні 2023 року, коли депутат підірвав три гранати під час засідання, унаслідок чого загинули двоє його колег і постраждали 25 інших людей. Рішення Верховного Суду демонструє твердість судової системи у боротьбі з тероризмом.
Теракт у Керецьківській сільраді: обставини жахливої трагедії
15 грудня 2023 року об 11:37 на лінію екстрених служб (102) надійшло повідомлення про вибух у будівлі Керецьківської сільської ради в селі Керецьки Хустського району Закарпатської області. На той час у сесійній залі відбувалося засідання сільської ради, де присутні були депутати та голова громади.
Засідання було спокійним і рутинним — обговорювалися питання місцевого значення, включаючи бюджетні видатки та винагороди голові громади. Однак посеред засідання депутат від партії “Слуга народу” Сергій Батрин, 54-річний місцевий підприємець, раптово встав зі свого місця, дістав три осколкові гранати — дві гранати РГД-5 та одну гранату Ф-1 — які він мав у кишенях своєї куртки, швидко привів їх у бойову готовність і почергово кинув на підлогу сесійної залі.
Вибухи прогриміли миттєво, один за одним.
Внаслідок вибухів осколки рознеслися по всій залі. 25 людей отримали тяжкі поранення — переважно осколкові поранення голови, тулуба та кінцівок. Двоє з потерпілих отримали настільки серйозні внутрішні травми, що незважаючи на лікування у спеціалізованих лікарнях, вони згодом померли:
- Віктор Пряділя, 55-річний депутат із села Березники, помер наступного дня після теракту від багатьох осколкових поранень;
- Другий чоловік умер через місяць після інциденту від ускладнень, викликаних тяжкими пораненнями.
Одного з постраждалих — колишнього військовослужбовця 128-ї механізованої бригади ім. князя Олега, Василя Штефка, який мав інвалідність, осколки вразили протез, що потребував заміни. Медикам на місці пригоди довелось заростити на місці вибуху та виносити численних поранених до машин швидкої допомоги. Реанімаційні послуги працювали на повну потужність для врятування найбільш критичних пацієнтів.
Сам Батрин також отримав поранення під час вибуху, але його одразу доставили до реанімації Свалявської лікарні. Він прийшов до тями в лікарні, де його одразу допитали правоохоронці. Виявилось, що він залишив у себе дома передсмертну записку, в якій виправдовував свій намір позбавити громаду від “корумпованих” голови та депутатів.
Розслідування та встановлення мотивів
Розслідування розпочалось одразу. Служба безпеки України кваліфікувала цей інцидент як терористичний акт і узяла справу під своє керівництво. Слідчі СБУ в Закарпатській області провели докладне розслідування з процесуальним керівництвом Закарпатської обласної прокуратури.
За даними слідства встановлено: Батрин заздалегідь готувався до цього теракту. За кілька місяців напередодні він використав свої зв’язки в кримінальних колах та придбав дві осколкові наступальні гранати РГД-5 та ручну осколкову оборонну гранату Ф-1, які він зберігав у своєму приватному помешканні. День теракту не був випадковим — він був спланований та припинявся через певний час.
Мотивом слугало явно політичне розбіжність: Батрин був системним опонентом голови Керецьківської сільської громади, який належав до партії “Опозиційна платформа — За життя”. Батрин сам коли-то балотувався на цю посаду, але програв вибори. Крім того, на засіданні розглядалось питання про виділення 50-відсоткової надбавки до зарплати та щомісячної премії у розмірі 100% від окладу для голови громади. Батрина це обурило.
За словами журналіста Віталія Глаголи, чий одним з джерел був учасник тих подій, справжня причина теракту виявилась навіть глибинніше: Батрина не призначили на посаду секретаря громади, що, за словами його сторонників, стало “детонатором” для його вчинку. Перед кинуванням гранат він попросив своїх прихильників, які були в залі, вийти на вулицю. Вони слухняно вийшли, після чого він повернувся й кинув гранати.
Судові розгляди та вироки
Суд першої інстанції (22 листопада 2024 року)
Справа розглядалась у суді першої інстанції Закарпатської області під головуванням суддів Закарпатського районного суду. 22 листопада 2024 року суд винесено вирок, за яким Батрина визнано винним за двома серйозними статтями Кримінального кодексу України:
- Частина 3 статті 258 КК України — терористичний акт, що призвів до загибелі людей. Ця найважча кваліфікація встановлює довічне позбавлення волі без права на помилування;
- Частина 1 статті 263 КК України — незаконне поводження з вибуховими пристроями (носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу). За цією статтею передбачено позбавлення волі на строк від 10 років.
Суд **призначив довічне позбавлення волі та конфіскацію всього майна засудженого. Це означає, що всі його матеріальні активи — нерухомість, рухоме майно, фінансові активи — будуть конфісковані держаною на користь потерпілих.
Апеляційний розгляд (травень 2025 року)
Батрин через своїх адвокатів оскаржив вирок, подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду. Адвокати намагались переконати апеляційний суд скасувати вирок або хоча б пом’якшити покарання, посилаючись на різні процесуальні порушення та змінені обставини.
У травні 2025 року Львівський апеляційний суд розглянув справу і залишив вирок без змін. Апеляція повністю відхилила доводи захисника та підтвердила довічне ув’язнення та конфіскацію майна. Цим рішенням засуджений втратив надію на пом’якшення покарання.
Касаційний розгляд у Верховному Суді (грудень 2025 року)
Останньою інстанцією стала касаційна скарга до Верховного Суду України. Касаційний кримінальний суд у складі Касаційного кримінального суду Верховного Суду розглянув справу на основі доказів та правових аргументів, поданих обома сторонами — прокурором та захисником.
2 грудня 2025 року Верховний Суд винесено остаточне рішення: касаційний суд погодився з доводами прокурора та визнав, що покарання у вигляді довічного позбавлення волі є справедливим та повністю відповідає тяжкості вчиненого злочину.
Цим рішенням всі три рівні судів (суд першої інстанції, апеляційний суд та касаційний суд) однозначно підтвердили вирок довічного ув’язнення.
Кримінально-правова кваліфікація: аналіз статей 258 та 263 КК України
Частина 3 статті 258 КК України встановлює відповідальність за терористичний акт, що спричинив смерть потерпілого. Терористичний акт визначається як умисне вчинення вибуху, поджогу, затоплення та інших дій, що створюють небезпеку загибелі людей або завдання значної матеріальної шкоди, якщо такі дії вчинені із метою залякування населення чи примушування органів влади приймати певні рішення, або як найбільш суворий вияв протесту проти державної політики.
На момент теракту в Керецьківській сільраді мета Батрина була ясна: він намагався примусити орган місцевого самоврядування (сільську раду) приймати рішення за його вподобанням, залякуючи депутатів та голову своїм насильством. Той факт, що два депутати загинули від його дій, переводить злочин в категорію наймісцевого тероризму з найбільш суворим наслідком.
За частиною 3 статті 258 КК України передбачено довічне позбавлення волі. Закон України не передбачає інших варіантів покарання для цієї категорії терористичних актів — це найбільш суворе покарання, яке може призначити суд.
Частина 1 статті 263 КК України встановлює відповідальність за незаконне поводження з вибуховими речовинами та виробами — в тому числі їх носіння, зберігання, придбання, виготовлення без передбаченого законом дозволу. Цей злочин був квінтесенцією действ Батрина: він незаконно придбав гранати, незаконно їх зберігав дома та незаконно приніс їх до будівлі сільради, де їх привів у бойову готовність.
За частиною 1 статті 263 передбачено позбавлення волі на строк від 10 років.
Оскільки Батрина засудили за обома статтями, суд у порядку сукупності злочинів призначив найбільш суворе покарання — довічне позбавлення волі, яке є більш суворим, ніж 10 років за незаконне поводження з вибухівкою.
Нинішній статус Батрина та визнання вини
Нині Сергій Батрин перебуває у місцях позбавлення волі і відбуває призначене судом покарання. Свою вину він визнав частково — це означає, що він визнає деякі фактичні обставини (наприклад, те, що він кинув гранати), але може заперечувати наміри або мотивацію, яку йому приписує слідство та прокуратура.
Право на помилування для Батрина практично відсутнє, оскільки довічне ув’язнення за терористичний акт у більшості випадків не підлягає помилуванню. Однак теоретично Президент України має право помилування, що на практиці дається вкрай рідко і лише в найекстраординарніших обставинах.
Роль прокуратури та суду у боротьбі з тероризмом
Офіс Генерального прокурора України активно боровся за справедливість на всіх рівнях судового розгляду. На кожному рівні судові слухання прокурори Закарпатської обласної прокуратури та позаштатні прокурори Офісу Генпрокурора доводили обґрунтованість та співмірність призначеного покарання. Їх досвід та наполегливість дозволили врешті-решт отримати остаточне утримання судів на всіх рівнях.
Контекст подій у Керецьківській громаді після теракту
До теракту Керецька громада (чисельність населення близько 3 тисяч жителів) була типовою селищною громадою Закарпаття з політичною конкуренцією між різними силами. Батрин був громадським активістом і опонентом голови громади, але його опозиція ніколи не виявлялась у такій крайній формі.
Після теракту у громаді запанувало морок та лютість. Громадяни розумілись, що дія одного політичного суперника коштувала двох живих людей. Потерпілі та родини загиблих залишилась з фізичними та психологічними травмами на все життя.
Висновок: справедливість через судові інстанції
Рішення Верховного Суду від 2 грудня 2025 року підтверджує, що судова система України здатна дивитися на найбільш серйозні злочини без коливань. Хоча Батрин визнав вину частково, суди всіх трьох рівнів одностайно визнали йогооносить повну відповідальність за теракт, який коштував двох людей життя та поранив 25 інших.
Довічне позбавлення волі — це максимальне покарання, яке може призначити суд, і воно справедливо відображає тяжкість вчинку. Це послання громадянам України про те, що ніякі політичні розбіжності, ніякі розчарування в місцевій владі не можуть виправдовувати теракти та вбивства.