Сьогодні Ужгород у глибокій скорботі попрощався із 50-річним Захисником України Володимиром Івановичем Йорданом, який понад рік вважався зниклим безвісти.
Володимир народився 22 лютого 1974 року в Ужгороді. Навчався у місцевій школі №2 та професійно-технічному училищі №6. Довгі роки працював у будівельній сфері та на таких підприємствах, як «Матяш і Матяш», «Горват і Горват» та «Конвектор». Близькі та колеги знали його як працьовиту, щиру, чуйну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу.
У червні 2024 року Володимира Йордана мобілізували до лав Збройних Сил України. Він ніс службу на посаді стрільця взводу охорони Берегівського РТЦК та СП. 20 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Волноваському напрямку Донецької області воїн зник безвісти.
Упродовж півтора року мама, сестра та вся родина жили надією, вірячи, що Володимир живий і повернеться з полону. Проте дива не сталося — воїн повернувся до рідного міста «на щиті».
Церемонія прощання відбулася на набережній Незалежності. Віддати останню шану полеглому прийшли рідні, друзі, побратими, містяни, міський голова Богдан Андріїв та представники міської влади. Під час жалобного захода рідним зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України.
Жалобна хода вирушила до Пагорба Слави, де Володимира Йордана поховали з усіма військовими почестями. У Героя залишилися мати та сестра. Світла і вічна пам’ять Захиснику!
