Старший солдат загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині. Попрощатися із полеглим захисником на площу Народну прийшли рідні, побратими та сотні містян. Героя поховали на Пагорбі Слави.
Ужгород схилив голови у глибокій скорботі. Місто віддало останню шану своєму земляку — відданому синові України, старшому солдату Сергію Вікторовичу Рудю, який поліг у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність Батьківщини. Захиснику навіки залишилося 44 роки.
Про чин прощання та поховання повідомили в Ужгородській міській раді.
Шлях від ужгородських шкільних років до канадського ІТ
Сергій Рудь народився 11 жовтня 1982 року:
- Навчання та становлення: дитинство та юнацькі роки захисника минули в Ужгороді. Він навчався в Ужгородській загальноосвітній школі №11, а згодом здобував вищу освіту в МАУП. Пізніше виїхав до Канади, де опановував спеціальність в ІТ-коледжі — саме через цей життєвий етап на фронті отримав бойове псевдо «Канада»;
- Цивільне життя: після повернення працював у торговельній галузі та займався меблевою справою на ринку «Краснодонці». Рідні та друзі згадують Сергія як щиру, працьовиту людину, турботливого сім’янина та люблячого батька, для якого сенсом життя був єдиний син Нікіта.
Вірність присязі та останній бій на Сумщині
До лав Сил оборони України Сергій Рудь приєднався у травні 2024 року. Як відважний воїн і надійний побратим, він виконував складні бойові розпорядження на передових рубежах захисту держави:
- Життя військовослужбовця обірвалося 21 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іволжанське Сумської області.
Військові почесті та пам’ятний лист Головнокомандувача
Провести полеглого захисника в останню дорогу зібралися рідні, близькі, бойові побратими, військовослужбовці Ужгородського гарнізону, міський голова Богдан Андріїв і численні городяни. Люди зустрічали та проводжали жалобний кортеж живим коридором пам’яті, схиливши коліна.
Під час жалобного мітингу на площі Народній було зачитано пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України Михайла Драпатого на знак вічної вдячності української нації за бездоганне та жертовне служіння захисника.
Траурна процесія рушила вулицями Ужгорода до меморіального комплексу Пагорб Слави, де Сергія Рудя поховали з усіма належними військовими почестями під звуки Державного Гімну та трикратний збройний салют.
У Героя залишилися батько, дружина та син.
Редакція «Закарпатського Вісника» та жителі всього краю висловлюють найглибші співчуття родині, друзям і побратимам полеглого бійця. Вічна пам’ять, честь і слава українському Воїну!
Джерело: Ужгородська міська рада.
