52-річний молодший сержант загинув ще в червні 2025 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині. Сьогодні, 12 листопада 2026 року, містяни провели земляка в останню дорогу від площі Народної до Пагорба Слави.
Ужгород знову в жалобі за своїм вірним сином. 12 листопада 2026 року обласний центр Закарпаття віддав останню земну шану полеглому захиснику України — 52-річному молодшому сержанту Юрію Георгійовичу Шелаку, який віддав життя у боротьбі за свободу, гідність і незалежність нашої держави.
Про чин прощання з воїном повідомили в Ужгородській міській раді.
Творча душа та життя, присвячене праці й родині
Юрій Георгійович Шелак народився 17 травня 1973 року в Ужгороді — місті, з яким було пов’язане все його мирне життя:
- Освіта та захоплення: навчався в Ужгородській загальноосвітній школі №2, після чого з відзнакою закінчив професійно-технічне училище №19. Близькі знали Юрія як світлу, надзвичайно творчу та обдаровану людину: він любив малювати, тонко відчував музику, майстерно грав на гітарі та чудово співав;
- Трудовий шлях: після проходження строкової військової служби працював охоронником у готелі «Дружба», багато років трудився столяром в Ужгородському національному університеті, де колеги поважали його за золоті руки, сумлінність і відповідальність, а згодом працював у приватній охоронній структурі;
- Любов до близьких: понад усе Юрій цінував свою родину — маму та брата Івана, які до останньої миті жили надією, що рідна людина повернеться додому живою.
Бойовий шлях морського піхотинця
У 2024 році Юрій Шелак став до лав Збройних Сил України, щоб захистити рідну землю від російських окупантів. Він ніс службу на посаді стрільця відділення морської піхоти військової частини А4548.
Залишаючись до останнього подиху вірним військовій присязі та побратимам, молодший сержант Юрій Шелак героїчно загинув 19 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дачне Синельниківського району Дніпропетровської області.
Прощання на площі Народній та спочинок на Пагорбі Слави
Провести захисника в останню земну дорогу на площу Народну прийшли його мама та брат Іван, рідні, друзі, колишні колеги, бойові побратими, військовослужбовці, міський голова Богдан Андріїв та сотні небайдужих ужгородців.
Містяни зустрічали та проводжали полеглого воїна навколішках, схиливши голови у глибокій скорботі. Під час церемонії прощання було зачитано пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України Михайла Драпатого — як знак найвищої шани та вдячності українського народу за жертовний подвиг воїна.
Після заупокійної літії жалобна хода пройшла центральними вулицями Ужгорода до Пагорба Слави, де Юрія Шелака поховали з усіма військовими почестями під звуки Державного Гімну України та салютний залп.
Редакція «Закарпатського Вісника» та мешканці всього краю висловлюють найщиріші співчуття мамі, брату Івану, родині, друзям і бойовим побратимам Юрія Георгійовича. Розділяємо ваш невимовний біль у цей важкий час.
Вічна пам’ять, честь і слава Захиснику України! Герої не вмирають.
Джерело та фото: Ужгородська міська рада.
