Тривале маловоддя, обміління річок і зниження рівня води у криницях — виклики, з якими Закарпаття стикається дедалі гостріше. Шляхи збереження водних ресурсів краю обговорили під час спільного засідання Президії Громадської ради при Закарпатській ОДА – ОВА за участі керівництва обласної ради, депутатів профільної постійної комісії, науковців та профільних служб.
Учасники зустрічі проаналізували стан виконання вересневих рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань екології та використання природних ресурсів, агропромислового комплексу та розвитку села, а також напрацювали спільний алгоритм дій для територіальних громад і влади.
Екстремальне маловоддя, якого не фіксували десятиліттями
На критичності гідрологічної ситуації в регіоні наголосив начальник Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василь Манівчук. За його словами, погодні умови цього року стали екстремальними — подібного явища в області не спостерігали вже кілька десятиліть. Безперервне маловоддя тривало фактично від початку літа до жовтня включно, що вказує на нагальну потребу в розвитку та модернізації системи гідрометеорологічного моніторингу водних ресурсів краю.
Заступник голови Закарпатської обласної ради Василь Дем’янчук, відкриваючи засідання, звернув увагу на системність проблеми посух упродовж останніх років і навів як наочний приклад суттєве обміління річки Уж улітку.
«Ця зустріч стала стартовим майданчиком для об’єднання зусиль науковців, освітян, депутатів, громадськості та голів територіальних громад. Лише разом ми зможемо напрацювати фахові звернення до центральних органів влади й системно діяти на місцях, щоб зберегти воду в регіоні», — підкреслив Василь Дем’янчук.
Дощові сади, заборона трелювання руслами та бюджети громад
Директор департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА – ОВА Юрій Шпонтак ознайомив присутніх із нормативною базою у сфері охорони водних ресурсів та зазначив, що стан маловоддя фіксується й надалі, триваючи в осінньо-зимовий період.
За словами посадовця, у сільському, лісовому господарстві та в межах населених пунктів необхідно впроваджувати природоорієнтовані рішення, які здатні дати відчутний ефект уже за 2–3 роки та підживити ґрунтові води, з яких жителі краю беруть питну воду в колодязях. Серед пріоритетних кроків Юрій Шпонтак виокремив:
- облаштування дощових садів у містах і селах для затримання та накопичення опадів;
- рекультивацію старих лісових волоків і сувору заборону трелювання деревини водотоками;
- удосконалення Плану управління посухами басейну річки Тиса;
- закладення у бюджети територіальних громад на 2027 рік видатків на моніторинг посух та встановлення автоматизованих постів спостереження;
- залучення міжнародної технічної допомоги та посилення екологічного виховання населення.
Науковий підхід: як затримати воду у громадах
Практичні наукові інструменти для розв’язання проблеми презентував Владислав Пересоляк — кандидат наук з державного управління, доцент, завідувач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики географічного факультету Ужгородського національного університету.
Він представив математичні моделі впровадження природоорієнтованих рішень (Nature-Based Solutions — NBS), спрямованих на збереження ґрунтових вод у мікроводозбірних басейнах Закарпаття та зменшення поверхневого стоку. Зокрема, на прикладі струмка в селі Оріховиця науковці УжНУ продемонстрували, як облаштування напівфільтраційних запруд за мінімальних капіталовкладень дозволяє ефективно утримувати вологу в ландшафті та відновлювати баланс підземних вод. Такі типові схеми науковці пропонують розробити індивідуально для кожної територіальної громади області.
Депутат Закарпатської обласної ради, голова профільної постійної комісії з питань екології та використання природних ресурсів Георгій Горват наголосив на важливості швидкого переходу від обговорень до практичної реалізації цих напрацювань:
«Завдяки дослідженням науковців УжНУ область сьогодні бачить реальні, робочі інструменти для збереження води. Депутатський корпус разом із громадськістю вже готує низку звернень, аби визначити найефективніші та найшвидші механізми впровадження цих заходів за підтримки керівництва ОВА та обласної ради», — зазначив Георгій Горват.
За підсумками засідання учасники сформували комплексний пакет рекомендацій і пропозицій. Їх врахують під час підготовки регіональних програм, профільних методик та звернень до центральних органів виконавчої влади.
