Два з половиною роки боротьби: як громада Ужгорода рятує Платанову алею на Слов’янській набережній

Унікальна алея із 79 платанів в Ужгороді наближається до отримання статусу об’єкта природно-заповідного фонду. Цьому передували роки бюрократичних процедур, збір понад тисячі підписів та боротьба активістів проти радикального кронування дерев.

Платанова алея на Слов’янській набережній (від транспортного мосту Масарика до Боздоського парку) — візитівка Ужгорода. Ці дерева висадили орієнтовно в 1960-х роках, і за даними науковців, подібної лінійної алеї такого віку більше немає в усій Закарпатській області. Окрім естетичної та рекреаційної цінності, 60-річні велетні є важливою екосистемою: вони очищують повітря, затримують пил і шум, рятують набережну від літньої спеки та слугують домівкою для птахів і комах.

З чого почалася боротьба за дерева

Історія захисту алеї стартувала восени 2023 року. Тоді на ділянці Слов’янської набережної поруч із закладом «Уж Венеція» відбулася радикальна обрізка двох платанів. Подія викликала значний резонанс серед ужгородців.

«Хотіла зрозуміти, чому така радикальна обрізка, оскільки на алеї є дуже багато платанів, і чи це не початок загалом таких дій по всій алеї. З’ясувалося, що міська рада продала цю ділянку всупереч законодавству, адже частина набережної не може бути продана у приватну власність. Тим не менше, цим деревам не пощастило — вони опинилися на приватній території», — розповідає співініціаторка колективного звернення громадян Дзвінка Білоног.

Згодом власник закладу радикально обрізав ще два сусідні платани. Щоб захистити решту дерев, Дзвінка Білоног разом з однодумицею Євгенією Мичичкою ініціювали колективне звернення щодо надання алеї охоронного статусу. У першій половині 2024 року ініціативу підтримали 1 217 містян. Звернення передали до міської ради, обласної адміністрації, а також до прокуратури — для перевірки законності передачі землі на набережній у приватні руки.

Наукове обґрунтування та «бюрократичний марафон»

Паралельно до процесу долучилися науковці та екологи. ГО «Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» спільно з фахівцями Ужгородського національного університету (Інною Бесеганич, Романом Кішем, Владиславом Пересоляком) та Закарпатського обласного краєзнавчого музею (Михайлом Беланичем) підготували наукове обґрунтування для створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.

«Коли ми дізналися, що колективне звернення буквально за короткий термін набрало стільки голосів — а для Ужгорода це дуже багато, люди не завжди є настільки активними в екологічних питаннях — ми почали вивчати, як із цього пориву зробити дієвий результат», — зазначає голова ГО «ФОРЗА» Леся Лойко.

Ужгородська міська рада оперативно винесла питання на сесію та одноголосно підтримала ініціативу, передавши документи на обласний рівень. Однак далі процес затягнувся на два з половиною роки. За словами активістів, через це зволікання на окремих ділянках алеї встигли насипати щебінь і навіть закласти фундамент під споруду.

Що передбачає статус парку-пам’ятки

У Закарпатській обласній військовій адміністрації підтверджують: рішення про створення об’єкта природно-заповідного фонду «Платанова алея» прийнято.

«Це дасть можливість підвищити природоохоронний статус цієї алеї та рівень вимог до обслуговування і догляду за деревами, що в майбутньому унеможливить їх неконтрольоване обрізання або видалення», — пояснює директор Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА Юрій Шпонтак.

Охоронний статус чітко регламентуватиме догляд за насадженнями:

  • Заборонено: вирубування, топінг (глибоке обрізання крони), а також будь-які будівельні чи земляні роботи, здатні пошкодити кореневу систему.
  • Дозволено: санітарне видалення сухих і пошкоджених гілок, боротьбу з інвазійними рослинами та висаджування нових платанів.

Проблемні питання: скорочення площі та брак фахівців

Попри перемогу громади, екологи та активісти вказують на низку ризиків. Зокрема, замість запланованого 1 гектара (який мав охоплювати всю площу розлогих крон платанів) під охорону взяли лише 0,5 гектара. Дзвінка Білоног побоюється, що частини крон, які виходять за межі цієї зони, можуть знову постраждати від необережної обрізки.

Крім того, боротьба за платани оголила системну проблему догляду за зеленими насадженнями в Ужгороді. На запити активістів з’ясувалося, що працівники комунальних і підрядних організацій, які обрізають дерева в місті, проходять лише інструктаж з техніки безпеки, але не мають профільної освіти арбористів. На Платановій алеї фіксували зрізи гілок діаметром до 30 сантиметрів — такі «відкриті рани» стають воротами для інфекцій та шкідників.

Попереду — остаточне завершення процедури на рівні обласної ради та пошук юридичних механізмів захисту для чотирьох платанів, які опинилися на приватній землі. Проте вже зараз історія Платанової алеї стала для Ужгорода прикладом того, як небайдужість містян здатна зупинити знищення зелених зон і змусити владу та комунальників переходити на європейські стандарти догляду за міськими деревами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Каталог компанійУстанови, бізнес і послуги Закарпаття в одному місціВідкрити каталог →
Підтримайте незалежне медіа

Ми пишемо про Закарпаття чесно і без замовних матеріалів. Ваша підтримка допомагає нам працювати далі.

♥ ПідтриматиПовідомити новину →
Останні новини